ЗМІСТ Вступ 1 .Детермінізм і теорія причинності в патології 2. Норма як психофізіологічний оптимум живої системи. З .Екологічний оптимум - основа соціального нормування.. 4. Діалетико-матеріалістичні основи системно-еволюційного і структурно-функціонального аналізу патологічного процесу. Висновки. Література. ВИСНОВКИ. Поняття норми можливо найбільш повно розкрити лише як процес, як поняття, що розвивається. Норма є біологічним оптимумом живої системи, тобто представляє собою інтервал оптимального для людини психосоматичного функціонування живої системи. Теорія норми- це теорія оптимальних процесів не лише в організмі, але і оптимальних екологічних зв'язків людини із середовищем, оптимальних міжлюдських і інших відносин, що цікавлять сучасну медицину. Проблема норми може бути правильно поставлена як теоретично, так і практично тільки при глибокому досліджені комплексу еволюційно-екологічних факторів. Для справді цілісного дослідження норми необхідне постійне звернення медицини до еволюційної теорії, екології, матеріалістичної діалектики. Все в світі взаємозалежне та причинне обумовлене. В патології теорія причинності означає, що будь-яка зміна в стані живої системи детермінована матеріалами взаємодіями цієї системи і факторами середовища. Головний принцип теорії патології - принцип єдності морфології і фізіології. В основі всіх функціональних змін завжди лежать морфологічно еквівалентні зміни, що синхронно відбуваються. Внутрішні перебудови морфологічних систем - основна причина зміни динаміки патологічних процесів. Вияснення природи і характеру структурних (морфологічних) еквівалентів функціональної діяльності організму - одна із важливих проблем сучасної патології. стор.22 Замовити роботу
|