Вивчаючи творчість різьбярів - річківців, можна помітити не лише спільність стильових ознак, що об'єднують їх з майстрами яворівської школи, але й ту специфічну своєрідність, яка властива тільки річківцям. Асортимент виробів тут майже такий, як у яворівських різьбярів. Це переважно речі домашнього вжитку, настінні прикраси.
Спосіб декорування виробів дещо ускладнюється. Удосконалюється і техніка точіння як один із способів художньої обробки дерева. В художньому оздобленні предметів частіше вживається інструкція перламутром, кольоровим металом, бісером, різними породами дерева Пізніше для цієї ж мети" почали застосовувати різнокольоровий каучук і фарбоване дерево.
Часом перенасичення орнаментальним декором призводило до втрати природної фактури деревини. Орнаментальні мотиви, що виконуються інкрустацією, нерідко своїм зовнішнім блиском і мерехтінням відвертають увагу від прекрасно виконаних мотивів чистої різьби. Потягом до надмірно, декоративності тяжіли іноді навіть визначні річківські майстри. Зокрема, це помітно у виробах визначного майстра Марка Мегединюка.
Творча праця М.Мегединюка стала вагомим внеском у скарбницю різьбярського мистецтва на Гуцульщині.
Особливе місце у художній творчості майстра зайняла також техніка викладки бісером та гравіювання і карбування по кольорових металах. У поєднанні різьблених і металевих орнаментальних мотивів майстер добився художньої єдності та цільності, завдяки чому вироби, не втрачаючи свого практичного призначення? водночас стали творами мистецтва. Слід підкреслити, що майстер користувався порівняно
Невеликою кількістю основних декоративних елементів, проте заволодів винятковим вмінням організовувати їх: в завершену орнаментальну композицію, яка творить гармонію пластики геометричного-орнаментального рельєфу.
Життєвий шлях Марка Мегединюка був неймовірно складним і суперечливім, насичений труднощами родинного життя, що виникали у багатодітній сім'ї батька-бідака, заробітчанина. Не змінив життя на краще і шлюб на одиначці, все його життя переслідували різні драматичні колізії, які відібрали у -талановитого-митця багато сил3 енергії і дорогого часу. Під кінець життя, втративши здоров’я і родинний притулок, він прибуває в місто Косів, зупиняється у якогось адвоката який законтрактував його з метою утримати до смерті, а за це М.Мегединюк мав би полишити йому свої мистецькі коштовності. Помер Марко Мегединюк у 1912 році, в Косові, де й похований на Москалівському цвинтарі.
На жаль, із творених шедеврів майстра до нас дійшли лише окремі твори - унікальні мистецькі коштовності. З іменем Марка –Мегеданюка пов’язане заснування v 1905 році на Буковині Вижницької школи різьбярства та металеві орнаментики. Життя Марка Мегединюка сповнене незвичайних пригод. Багато цікавих сторінок прожитих ним років загубилося у пітьмі часу. Видобути їх із загадкових нетрів - завдання дослідників, мистецтвознавців.
М.Мегедииюк увів нову орнаментальну стилістику на Гуцульщині, не дарма його називають батьком бісерної орнаментики.

стор.23