Висновки
Полiтологiя захоплює своєю невичерпнiстю i нацiленiстю на твор¬чий пошук. Будучи синтезом фiлософського, соцiологiчного, icторич¬ного i певною мiрою економiчного знания, вона обумовлює постiйне оновлення i переоцiнку усталених аналiтичних схем, звичних розуму i слуху дефiнiцiй, спонукає до нестандартних академiчних рiшень.
Статус i соцiальна роль цiєї науки i навчальної дисциплiни зале¬жать вiд громадянських i академiчних позицiй дослiдникiв та потребив нiй суспiльства.
Полiтологiя - галузь соцiальних наук, яка дослiджує полiтичну сфе¬ру сусiпльства. В цiй сферi здiйснюється управлiння соцiальними проце¬сами i формуються структури управлiння, в першу чергу - держава.
Полiтична практика постiйно верифiкує icтиннiсть висновкiв i ре-комендацiї полiтичної науки, тому в нiй не припустимi грубi прорахун¬ки i помилковi орiєнтири. Це висуває пiдвищенi вимоги до полiтологiв ycix piвнів i робить необхiдним "опис" певного унiверсального iмiджу полiтолога. На Заходi, що став батькiвщиною полiтологiї, статус по¬лiтолога визначається мiстким словом "державознавець", хоча його спецiалiзацiя є значно ширшою. Але iдея державностi, втiлена у своїй нацiональнiй державi, для полiтолога - "свята святих" i є вищим авто¬ритетом в наукових розвiдках. Полiтолог аналiтично i прогностично обслуговує свою державу, i цим самим задовольняє потребу свого сус¬пiльства в стабiльностi i процвiтаннi. .
Полiтологiя - наднацiональна наука i загальносвiтове теоретичне надбання, продукт колективної синтензованої полiтичної думки бага¬тьох поколiнь вчених рiзної iдеологiчної орiєнтацiї.

стор.24