Вступ. Податки: економічна ефективність чи соціальна справедливість? . . . . .
1. АЗ в системі оподаткування України.
1.1 Законодавство України про АЗ; принципи оподаткування.
1.2 Порядок розрахунків з державним бюджетом по АЗ.
1.3 Особливості оподаткування АЗ алкогольних напоїв та тютюнових виробів. . . . . .
2. Аналіз АЗ в сучасних економічних умовах.
2.1 Аналіз АЗ в структурі надходжень до державного бюджету.
2.2 Практична оцінка економічного ефекту від застосування АЗ.
2.3 Аналіз статистичноі звітності по сплаті АЗ промисловим підприємством.
3. Шляхи вдосконалення организації нарахування , обліку і сплати АЗ.
3.1 Основні підходи до реформування податку. . . . . .
3.2 Динаміка оподаткування та головні етапи еволюції непрямого оподаткування в розвинутих країнах. . . . . .
3.3 Податковий менеджмент. . . . . .
Висновки . . . . .
Список використаної літератури . . . . .
Додатки
. . . . .
ВИСНОВКИ.
У кожній країні податкова система є стержнем економічної системи. Саме тому основне завдання сьогодення - вдосконалення податкової системи України. Підвалини останньої вже закладено, тобто можна констатувати факт завершення першого етапу податкової реформи.
Але діюча система оподаткування сьогодні не задовольняє ні державу, ні платників податків. Цілий ряд прорахунків та перекосів, які були допущені при її створенні, призвели до того, що податки не виконують повноцінно ні фіскальної, ні стимулюючої функцій. Сфера матеріального виробництва практично задушена ними, що веде до скорочення оподатковуваних оборотів, а значить, і до зменшення бюджетних надходжень. У результаті функціонуюча податкова система замість стимулювання виробництва спричиняє його скорочення, а замість поповнення доходної частини бюджету - призводить до його зубожіння. Суть проблеми полягає в тому, що при створенні цієї системи не було повною мірою враховано теоретичні принципи оподаткування, виведені на основі багатовікового досвіду.
Не потребує доказів те, що податки є ефективним знаряддям реалізації державної політики стосовно життєдіяльності суспільства, а саме: перерозподілу національного продукту в усіх аспектах, компенсації недоліків ринкових механізмів розміщення ресурсів і забезпечення соціальними благами, заохочення бізнесу, ділової і інвестиційної активності, антициклічного регулювання економіки, стабілізації ринкової кон`юктури. Разом з тим слід усвідомити і такий, не менш важливий, факт: податки є вельми небезпечною зброєю у розпорядженні держави. В руках фахівців вони можуть сприяти економічному і соціальному розвитку країни, і навпаки, в руках професійно неграмотної влади - призвести до розвалу економіки і зубожіння народу. Не треба забувати про те, що оцінка податків у категоріях ринкових відносин має передбачати не тільки їх пряму дію і вплив на фінансовий стан держави: слід враховувати і побічний, додатковий тягар податків як фактору, що стримує інвестування, скорочує споживання тощо.
Податкова система й податкова політика повинні грунтуватися на міцній концептуальній основі, а не виходити лише з фіскальних міркувань і інтересів. З цього випливає обов`язкова необхідність існування фундаментальної податкової концепції, яка може коригуватися залежно від завдань, що стоять перед державою в той чи інший історичний період. Вона має включати модель впливу економічних ефектів оподаткування на результати господарювання, обсяг, характер і напрям інвестицій, сукупного попиту та особистого споживання, галузеву і територіальну структуру економіки. Загалом економічній теорії податків належить займатися насамперед оподаткуванням і податковою політикою як фактором соціально-економічної стабільності. Практика, керована такою теорією, не може через неадекватні обставини чи непосильні податки допустити порушення сутт`євої для нормальної життєдіяльності економіки рівноваги між егоїстичними особистими інтересами та загальними вигодами, втіленими у державному бюджеті.
Згадаймо : на початку ХХ століття вважався немислимим перерозподіл на користь держави половини вартості національного доходу. Наприкінці віку в ряді розвинутих країн це стало звичайним явищем. Отже, оподаткування навіть на такому колись страхаючому рівні не здатне зруйнувати економіку і звести основну масу людей до жебрацтва за умови широкої ділової ініціативи, духу підприємництва і творчості. Звідсі істина, до якої не раз приходили економісти різних шкіл і яку в нас останнім часом забули, звинувачуючи у всіх смертних гріхах фінансові органи і податкову службу,- відповідь на питання про розвиток продуктивних сил у цілому знаходиться поза сферою фінансів. Хоч, звичайно, існує тісна залежність між податковою політикою й загальним станом економіки. Практика країн із ринковою економікою допомогає ще раз усвідомити аксіому: здорові фінанси й багата держава можливі тільки за умови міцного підприємництва й багатого народу, які заінтересовані в інвестиційній і трудовій діяльності. Тому лише ефективне господарювання робить можливим успішне вирішення наших фінансових проблем.
Податки на споживання, що застосовуються в Україні (ПДВ, АЗ, мито), повинні справляти вплив на всі джерела доходів. Але тут слід враховувати той факт, що найбільший тягар цих податків лягає на кінцевого споживача. Вони знову таки ж впливають не на всі джерела доходів однаково, а в основному на заробітну плату. Цими податками ми найбільше скорочуємо платоспроможний попит населення, а значить, і обсяги виробництва товарів народного споживання. І тут завдячувати треба нерівномірному розподілу податків між джерелами доходів. Звичайно, інакше непрямі податки впливати не можуть. Але, очевидно, при розробці ставок оподаткування необхідно брати до уваги рівень реальних доходів населення. Не можна забувати аксіому: з падінням попиту з боку населення згасає й виробництво.
стор. 77