Висновок.
У нових умовах господарювання відносини між підприємствами і банками будуються на комерційній договірній основі при дотриманні принципів платності, терміновості і зворотності кредиту. Підприємства самостійно вибирають установи банку для кредитно-розрахункового обслуговування. Воно базується тепер на договірних засадах з використанням гнучкої системи процентних ставок на приваблювані банком у виді внесків (депозитів) засобу підприємства, а також на видаваний йому кредит з урахуванням попиту і пропозиції на кредитні ресурси. Відмінною рисою нової організації кредитних відносин є перехід банків від колишньої системи пообъектного кредитування до кредитування суб'єкта, що хазяює, (підприємства) у цілому. Головним джерелом погашення позичок у кожнім конкретному випадку служать майбутні надходження засобів від покупців (відповідно до платіжного календаря) за реалізовану продукцію (роботи, послуги), а також інші найбільш мобільні активи: короткострокові цінні папери, кошти на рахунках у банках, валютні та інші цінності, відбивані в розділі III балансу. В окремих випадках повернення кредиту забезпечується іншими способами: заставою, гарантією, поручительством, страхуванням і ін. Це дозволяє прогнозувати можливості своєчасного погашення банківського кредиту.
Банк здійснює контроль за виконанням ув'язненого з підприємством кредитного так використовуючи для цього балансові дані підприємства, а при необхідності також бухгалтерські, первинні грошові і розрахункові документи.
стор. 23