ЗМІСТ Вступ....................................................................................................................3 І розділ. Аудит загальнодержавних податків, зборів та платежів ....................................................................................................7 1.1 Аудит нарахування та сплати податку на додану вартість та акцизного збору......................................................................................................7 1.2 Аудит нарахування та сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин........................................................................12 1.3 Аудит нарахування та сплати комунального податку...........................14 1.4 Аудит утримань та сплати податку з доходів фізичних осіб………...15 II розділ. Документальне оформлення аудиторської перевірки……..17 2.1 Планування аудиту......................................................................................17 2.2 Програма аудиту..........................................................................................21 2.3 Договір на виконання аудиторських послуг............................................22 III розділ. Підсумкова документація аудиторської перевірки...............27 3.1 Узагальнення результатів аудиті і написання аудиторського висновку………………………………………………………………………….27 3.2. Написання пропозицій…………………………………………….…..41 Висновки..........................................................................................................42 Список використаних джерел…………………........................................47 ВИСНОВКИ Однією з основних умов сталого розвитку економіки України є забезпечення бюджетно-фінансової стабілізації. Податкова система, стандарти бухгалтерського обліку та їх взаємозв’язок мають суттєвий вплив на стабільність функціювання бюджетно - фінансових відносин у суспільстві. Особлива роль у налагодженні такого взаємозв'язку належить аудиту. Правові принципи регулювання та функціювання облікової системи визначив прийнятий 16 липня 1999 року в рамках Програми реформування системи бухгалтерського обліку Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ".Він зафіксував державне регулювання та обумовив обов'язкові для всіх підприємств єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Прийняття вище вказаного Закону остаточно сформувало два види обліку : бухгалтерський та податковий. Бухгалтерський фінансовий облік є обов'язковим для всіх підприємств. Основною метою фінансової бухгалтерії є максимально точне і правдиве відображення фінансово майнового стану підприємства та визначення фінансового результату його діяльності. Основними споживачами інформації фінансового обліку виступають зовнішні щодо підприємства користувачі - інвестори, кредитори, банки, покупці, постачальники тощо. В останні роки в Україні рішення уряду в основному були сконцентровані на розв'язання питань податкового законодавства та контролі за його дотримання у зв'язку з необхідністю поповнення державного бюджету. Так, Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 5 лютого 1998 року розширив функції податкової служби в Україні, насамперед податкової міліції. Основним завданням органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів ( обов'язкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством. Розвиток ринкової економіки в нашій країні, однією зі складових якої є існування аудиторського контролю, зрозуміло, має свої особливості, що визначається не тільки історичним та економічним розвитком країни, а й ментальністю української нації. Тому були і чинники національного характеру, що затримали розвиток аудиторського контролю. В сучасних умовах чітко вимальовується тенденція росту попиту на необов'язковий аудит( власний аудит) - це наприклад, перевірка стану бухгалтерського обліку перед перевіркою державної податкової інспекції. Цьому сприяє політика збирання податків із заздалегідь запланованими сумами штрафів та її посилення останніми рішеннями уряду. Збільшується попит на перевірку фінансового стану та платоспроможності підприємств. Відчутним він буде у випадку роботи ринку цінних паперів, де основним замовником на аудит будуть фінансові посередники і просто емітенти. Не виключається також зростання замовлень на аудит при приватизації та при зміні форми власності та власників, що знайде значне поширення при подальшому розвитку ринкових відносин у нашій країні. Інформація фінансового обліку подається споживачам у вигляді фінансової звітності, яка складається з Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал та Приміток. Форми, зміст та правила складання фінансової звітності регламентуються національними стандартами бухгалтерського обліку. Податковий облік є відносно новим явищем в Україні та достатньо суперечливим з огляду на його взаємозв'язок з бухгалтерським обліком. Тенденція до розгалуження бухгалтерського і податкового обліку остаточно закріпилась в 1997-1998 роках з прийняттям податкових Законів "Про оподаткування прибутку підприємств " та "Про податок на додану вартість". Варто зазначити, що відношенню між бухгалтерським та податковим обліком приділяється значна увага у всіх країнах з ринковою економікою. Це пояснюється тим, що історично ці два обліки розвивалися в різних напрямках. Бухгалтерський облік має на меті в інтересах власників максимально точно і правдиво здійснювати оцінку активів та визначати фінансовий результат, як співвідношення доходів і видатків. При цьому характер видатків не має принципового значення, бо в будь-якому випадку вони здійснюються з кишені власника. Податковий облік, переслідуючи, в першу чергу, інтереси державної казни, за допомогою нормативних актів накладає певні обмеження на розмір видатків власників. В результаті фінансовий результат, отриманий за допомогою бухгалтерського обліку, не відповідає фінансовому результату, отриманому для цілей оподаткування. В жодній із країн з ринковою економікою немає повної відповідності податкового законодавства з нормативними вимогами до бухгалтерського обліку. В країнах, де застосовується континентальна модель обліку та домінує фінансування компаній шляхом отримання банківських позичок, а це в основному країни Європи, спостерігається більш тісний взаємозв'язок. В країнах з англосаксонською моделлю обліку, компанії яких значною мірою фінансуються за рахунок акцій (США, Великобританія, Нідерланди, Канада, Австралія, Індія, Ізраїль та інші), розбіжності більш суттєві. Характерною ознакою англосаксонської облікової системи є відсутність загальноприйнятих національних планів та незначний рівень регламентації бухгалтерського обліку державою. Вважається, що законодавче регулювання бухгалтерського обліку є певною перешкодою на шляху до залучення акціонерного капіталу та не сприяє довірі потенційних інвесторів до фінансової звітності, складеної на основі такого обліку. Важливим питанням є вибір методу узгодження між бухгалтерським та податковим обліком, який застосовується для складання податкової декларації про прибуток підприємства. В більшості країн Європи базою для визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню, є фінансова звітність підприємств, складена на основі бухгалтерського обліку ( 1 -й метод). Для країн англосаксонської моделі обліку притаманний інший метод: податкова декларація складається шляхом "витягування" з бухгалтерського обліку тих статей доходу і видатків, які формують оподатковуваний прибуток відповідно до податкового законодавства (2-й метод). Незважаючи на існування бухгалтерського і податкового обліку, в 90-х роках утвердилась тенденція до відсутності паралельних книг або подвійного обліку. Так, на 50-му з'їзді Міжнародної податкової асоціації, що відбувся у Женеві в 1996 році, було проголошено, що господарські рахунки для цілей фінансової звітності мають служити відправною точкою для розрахунку оподатковуваного прибутку. Зважаючи на державне регулювання бухгалтерського обліку в Україні, можна стверджувати про приналежність вітчизняної системи обліку до континентальної моделі. Разом з тим, суттєва розбіжність між податковим законодавством України та національними стандартами бухгалтерського обліку однозначно визначила 2-й метод узгодженості при складанні податкової декларації про прибуток підприємства, притаманний, як вже зазначалось, англосаксонській моделі. Цей метод є більш трудоміський на відміну від 1-ого, як для бухгалтерів так і для податкових інспекторів. Зниження трудомісткості обліку в Україні лежить в площині гармонізації податкового законодавства з національними стандартами обліку, усунення подвійного обліку. Інтеграція України у світове товариство держав ринкового спрямування зобов'язує до врахування міжнародних тенденцій. Тому, при реформуванні податкової системи України, на наш погляд, слід максимально враховувати положення національних стандартів обліку. Особливої уваги в розрізі узгодження податкового та бухгалтерського обліку заслуговує якість фінансової звітності. Забезпечувати відповідність фінансової звітності суб'єктів підприємництва вимогам національних стандартів бухгалтерського обліку покликаний інститут аудиту. Відповідно до вітчизняного законодавства щорічному обов'язковому аудиту підлягають лише фінансові посередники та емітенти цінних паперів і облігацій. У законодавчому запровадженні для переважної більшості суб'єктів підприємництва щорічного аудиторського підтвердження повноти, достовірності фінансової звітності та її відповідності національним стандартам обліку, одночасно з підвищенням вимог аудиту, ми вбачаємо шлях до забезпечення належної якості фінансової звітності. Винятком з цього правила мали б стати суб'єкти підприємницької діяльності без права юридичної особи та підприємства малого бізнесу. При запровадженні щорічного обов'язкового аудиту для переважної більшості суб'єктів підприємництва закономірно виникає питання про розмір винагороди за аудиторські послуги. Слід зауважити, що аудиторські послуги мають бути особливо високооплачуваними. зважаючи на майбутні вигоди, тоді, коли йде мова про розвиток бізнесу замовника ( залучення інвестицій, придбання акцій або часток в капіталі тощо). При обов'язковому аудиті з підтвердження повноти. достовірності та відповідності фінансової звітності нормативним вимогам винагорода за аудиторські послуги мала б бути співмірна середньо галузевому розміру оплати праці.стор.48 Замовити роботу
|