ВИСНОВКИ
В результаті наукового дослідження зроблено наступні висновки.
Податкова адміністрація є однією з найважливіших фінансових інституцій держави, мета діяльності якої – забезпечення повного фіскального ефекту поряд із всебічним стимулюванням підприємницької діяльності. З 1996 року Державна податкова служба України є самостійним відомством, а статус її керівника прирівнюється до повноважень міністра.
Управління органами ДПС України - це особливий вид діяльності щодо створення та вдосконалення системи органів ДПС України, забезпечення її оптимального функціонування і розвитку з метою ефективного вирішення завдань щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.
Для ефективного функціонування податкових органів необхідним є правильна постановка податкової справи в країні поряд з ґрунтовно розробленою теоретичною основою податкового законодавства.
За різними оцінками близько 50 відс. підприємницьких структур працюють у “тіньовому” секторі економіки, а частина працюючих легально свідомо йде на порушення податкового законодавства. Чи не найголовнішою причиною такої ситуації є нестабільність та певною мірою недосконалість діючих податкових законів, недостатня ефективність організації та кадрового потенціалу фінансово-контрольного апарату.
Українська податкова політика та податкова система формуються у складний період переходу до ринкової економіки. Хиби і недоліки податкової політики віддзеркалюються в діяльності податкової служби, яка всі свої зусилля спрямовує на реалізацію фіскальної функції податків. Стан економічного розвитку України вимагає термінового запровадження науково обґрунтованих заходів щодо вдосконалення податкової політики, податкової системи, яка б стала підґрунтям для підвищення ефективності діяльності податкової служби, не гальмуючи розвиток підприємництва і, перш за все, виробничого сектора економіки. Отже, для необхідним є удосконалення законодавства, яке орієнтоване на розвиток регулюючої функції, спрощення, стабільність і передбачуваність податкового законодавства, введення обов’язкової перевірки ефективності запропонованих законів за допомогою імітаційної моделі; розширення бази оподаткування, яке дасть змогу зменшити податковий тиск на платників податків та підвищити добровільну сплату податків, що збільшить надходження до бюджету.
Надійна податкова система передбачає наявність високоорганізованої, гарно забезпеченої кадрами і необхідною технікою податкової служби.
Щодо організаційної структури Державної податкової служби, то її еволюцію характеризують два найбільш суттєвих нововведення: перехід до функціональної організації державної податкової служби України і включення до її складу податкової міліції. Перше нововведення є кроком на шляху удосконалення податкового менеджменту, друге - має позитивне значення для покращення адміністрування податків, посилення боротьби з ухиленням від їх сплати, з огляду на проблеми корупції, що є загрозливою реальністю українського суспільства. У процесі реформування в 1996 році державна податкова служба об'єднала в собі податкову інспекцію та податкову міліцію. В державі з'явився новий правоохоронний орган, наділений правом здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства. У сучасних умовах розвитку тіньової економіки, ділки якої володіють високою технологією приховування прибутків, мають сучасні види техніки й отримують послуги висококваліфікованих спеціалістів, необхідно створити умови для роботи податкової міліції, щоб вона на рівних могла протиставити цим ділкам свою майстерність у викритті злочинних дій.
Можливості забезпечення ефективного адміністрування податків органами державної податкової служби України на даному етапі є обмеженими і передусім внаслідок недостатнього рівня їх комп’ютеризації.
Щодо інформаційного забезпечення органів державної податкової служби, то адміністрування сучасних форм податків вимагає створення єдиної бази даних щодо всіх юридичних і фізичних осіб-платників податків, а також єдиної в межах всієї країни автоматизованої системи збиранні і обробки податкової інформації. Лише виконання цих завдань дозволить: підвищити оперативність дій органів державної податкової служби, створити умови для повного і своєчасного інформаційного забезпечення податкових адміністрацій всіх рівнів, в тому числі шляхом обміну інформацією між ними, підвищити якість і результативність податкового контролю, вдосконалити прогнозування і планування податкових надходжень.
З метою припинення практики безрезультатних перевірок і безпідставного втручання в підприємницьку діяльність, зниження втрат підприємців та витрат держави при виконанні процедури оподаткування необхідно на науковій основі розробити систему відбору платників податків для перевірок. Підвищення ефективності документальних перевірок за рахунок автоматизованого відбору платників дасть змогу для підвищити ймовірність виявлення ухилень від оподаткування при загальному зменшенні кількості перевірок та перевіряючих.
Одним із серйозних недоліків у діяльності податкової служби в Україні є недооцінка функції налагодження партнерських стосунків із платниками податків. Через часті зміни податкового законодавства, його складності, невизначеності окремих термінів і положень значно ускладнюється його застосування. Платники потребують постійних консультацій, необхідних методичних матеріалів із нарахування того чи іншого платежу.
Тому необхідною вбачається активізація діяльності ДПА в напрямку покращення масово-роз’яснювальної роботи, оперативного доведення змін у податковій політиці, поліпшення консультаційного обслуговування, видання методичних посібників тощо. Такі заходи певною мірою стимулюватимуть підприємства і громадян до виконання зобов’язань перед державою, демократизують фіскальні відносини. Водночас, податкові органи, виконуючи свою основну функцію, повинні зосередити зусилля на поповненні бюджету за рахунок власне податків, а не фінансових санкцій, пені чи штрафів.
Податковій службі необхідно зосередити увагу на забезпеченні прав платника податків, які визнані світовим товариством, а передусім таких як: право на інформацію і допомогу; право на апеляцію; право платити не більше, ніж встановлена сума податків; право на впевненість у прийнятому рішенні; право на захист приватного життя; право на конфіденційність і таємність. Для належного виконання своїх обов'язків працівниками податкової служби їх необхідно постійно навчати, підвищувати їх професійний рівень.
Одним з вагомих етапів у розвитку податкової служби повинно стати впровадження в практику роботи податкової адміністрації математичних моделей аналізу і прогнозування обсягів податкових надходжень, що дозволить підняти на якісно новий рівень діяльність по збору податків. Для ефективного управління податковими органами необхідно знати його стан в будь-який момент часу, мати оперативний доступ до даних, що визначають стан об’єкта в минулі моменти часу, вміти прогнозувати його поведінку при різних варіантах впливу і вибирати з них ті, що ведуть до намічених цілей. Модель складного податкового об’єкта, яким є податковий орган, складається з ряду різних типів частинних моделей, які забезпечують інформацією суб’єкт управління. За допомогою моделей можна виконати наступні операції:
 Зробити вибірку певних даних;
 Порівняти дані, одержані в різні моменти часу;
 Прогнозувати податкові надходження;
 Прогнозувати податкові надходження при умовах змін податкового законодавства;
 Відібрати платників податків для виїзних податкових перевірок;
 Створити графічні образи даних про податкові надходження, неплатежі;
 Визначити статистичну залежність між заданими змінними;
 Відібрати із загального списку тих платників податків, які своєчасно не сплатили податки.
Одним з найважливіших напрямком підвищення ефективності роботи фінансових органів відносно бюджетного процесу є вдосконалення прогнозування обсягів податкових надходжень. Це дозволить пропонувати Верховній Раді України збалансований реальний бюджет і сприятиме стабілізації суспільства та надасть можливість більш реально оцінювати ефективність діяльності податкової служби. Необхідність прогнозування на макроекономічному рівні зафіксована Законом України “Про бюджетну систему України”. Але сучасна практика прогнозування, зокрема доходів місцевих бюджетів в основному базується на експериментальних оцінках. Такий підхід дозволяє максимально реалізувати притаманне спеціалістам вміння оцінювати перспективу, об’єднавши свої знання з професійним досвідом. Але в даній ситуації завжди існує ймовірність помилок, які пов’язані з унікальністю особи і досвідом експерта. Тому експертні методи прогнозування доцільно доповнювати формальними, які менш чутливі до власних думок експертів. Детальний розгляд можливих моделей прогнозування і доцільності їх використання в тих чи інших умовах, подано в останньому розділі магістерської роботи. Також наведено приклад застосування економетричної моделі прогнозування обсягів податкових надходжень до Зведеного бюджету на основі даних ДПІ в м. Ірпені, використовуючи статистичний пакет для комплексної обробки даних Statgraphics. Найточніший прогноз був отриманий за допомогою моделі ARIMA, похибка апроксимації для якого становить 5,8%, що дозволяє досить адекватно моделювати доходи бюджету.
Вирішення проблеми подальшого вдосконалення податкової системи та безпосередньо управлінської діяльності державної податкової служби, що набула сьогодні особливого значення в Україні, є найважливішою запорукою створення справді демократичної, економічно розвиненої, правової держави.
Виконана магістерська робота може мати теоретичне і практичне значення на шляху вдосконалення діяльності органів державної податкової служби. Вищезазначені стратегічні заходи потребують значних інвестиційних вкладень в структуру ДПА, однак вони досить швидко окупляться і дадуть бажаний результат у плані вдосконалення роботи фіскального апарату.
стор.113