Зміст Вступ 3 1. Поняття та сутність бюджетних відносин і бюджетного процесу 4 1.1 Соціально - економічна сутність і роль державного бюджету 4 1.2 Бюджетний устрій і бюджетний процес в країнах ринкової економіки 6 2. Стадії бюджетного процесу в Україні та їх характеристика 10 2.1 Складання, розгляд та затвердження проекту бюджету 10 2.2 Виконання бюджету 13 2.3 Звіт про виконання бюджету 15 3. Особливості бюджетного процесу в 2002-2003 рр. 17 3.1 Хроніка бюджетного процесу 2002 року 17 3.2 Проблеми та перспективи бюджетного процесу 2003 року 20 Висновки Література Висновки В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні висновки. Державний бюджет – ведуча ланка фінансової системи й основна фінансова категорія. У ньому поєднуються головні доходи і витрати держави. Бюджет поєднує основні фінансові категорії (податки, державний кредит, державні витрати) у їхній дії. Бюджетний процес - це регламентована законодавством діяльність державних органів по складанню, розгляду, затвердженню бюджету, а також складанню, розгляду і затвердженню звіту про його виконання. Досвід бюджетного процесу в частині розгляду та прийняття бюджетної політики на 2003 рік дає багато підстав зробити висновок щодо необхідності його удосконалення на наступні бюджетні періоди. Формування бюджетної політики на 2003 рік відбувалося в умовах загострення боргової ситуації у зв'язку з піковим навантаженням виплат за державним боргом у 2003 році, зменшення надходжень від приватизації державного майна, кризового стану бюджетної дисципліни щодо своєчасної та повної сплати податків і повернення з бюджету сум відшкодування ПДВ, довготривалого очікування податкової реформи, погіршення соціальних проблем та відсутності ефективних структурних реформ у галузях бюджетної сфери. Виходячи з наведених умов, проект бюджету, поданий Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України, характеризувався різким скороченням загального бюджетного ресурсу на соціальну сферу та формуванням такої трансфертної політики, що поставила на межу виживання більшість місцевих бюджетів. Саме тому питання бюджетної політики щодо формування міжбюджетних відносин на 2003 рік опинилися у центрі політичного протистояння законодавчої та виконавчої гілок влади. Бюджетний процес у частині формування на наступний рік показників міжбюджетних відносин між державним бюджетом і 686 місцевими бюджетами базувався на двох протилежних позиціях: з одного боку, політика уряду в основному спрямовувалася на вирішення поточних цілей та передбачала перекладання ресурсних проблем державного бюджету на місцеві бюджети і посилення розбалансованості місцевих бюджетів за рахунок значного перерозподілу доходних ресурсів місцевих бюджетів, а, з іншого боку, позиція Верховної Ради враховувала зміст Основних напрямів бюджетної політики на 2003 рік і полягала у пріоритетності поступового поліпшенню фінансового стану місцевих бюджетів та фінансового забезпечення мінімального рівня надання бюджетних послуг через збільшення обсягів міжбюджетних трансфертів. Разом з тим, окрім економічних проблем, на складності цьогорічного бюджетного процесу позначилися і політичні події: вибори нового складу парламенту, призначення нового прем'єр-міністра і нового складу уряду та довготривале формування дієздатної "більшості" в парламенті. Слід пам'ятати, що фінансова ситуація в країні залишатиметься дуже складною, оскільки боргова криза триватиме протягом наступних п'яти років, а з прийняттям Податкового кодексу на якийсь час мають скоротитися і надходження до консолідованого бюджету. За таких обставин важко переоцінити значення узгоджених дій вищих органів виконавчої і законодавчої влади у відношенні основних цілей бюджетної політики на середньострокову перспективу та розробки погодженої програми заходів для забезпечення виходу з кризового стану і піднесення економіки країни. Зі вступом у дію Бюджетного кодексу середньострокове бюджетне планування має стати невід'ємною частиною перспективного макроекономічного прогнозу та підставою для визначення поточних бюджетних пріоритетів і бюджетної політики. Перехід на середньострокове планування визначить чіткі орієнтири не тільки для державного бюджету та місцевих бюджетів, а й для всіх економічних агентів, що працюють з урядом. Розробка та прийняття на законодавчому рівні середньострокової бюджетної політики зі складанням макроекономічного прогнозу на найближчі 3-5 років, прийняттям основних бюджетних показників (загальної суми доходів та видатків державного бюджету, принципів фінансового забезпечення боргової, соціальної та трансфертної політики з місцевими бюджетами) були б дуже корисним для запобігання дестабілізації бюджетного процесу в наступні роки. стор.38 Замовити роботу
|