Висновки і пропозиції.
Література
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
В умовах формування в Україні ринкової економіки податково-бюджетна система є одним з найбільш діючих інструментів керування економікою, оскільки організація виконання дохідної і видаткової частин бюджету зв'язано з поступленням та фінансуванням і основними макропоказниками економічного і соціального розвитку держави на відповідний рік. Крім того, бюджет представляє основу фінансового забезпечення діяльності органів виконавчої влади.
У зв'язку з цим посилення ролі бюджетного механізму в керуванні економікою держави є актуальним. Значення бюджетного механізму підсилюється також тим, що в умовах економіки перехідного типу держава змушена активніше використовувати перерозподільну функцію через фінансову систему для забезпечення соціальних гарантій населення, фінансування соціально-культурної сфери, оборони, керування і міжнародних економічних зв'язків. Мобілізація фінансових ресурсів у бюджет стала однієї з проблем, що вимагають додаткових заходів щодо акумулювання фінансових ресурсів для стабілізації і нарощування темпів економічного росту.
Вивчаючи проблему організацію виконання бюджету в цілому, неможливо обійти питання, що стосується складних умов формування місцевих бюджетів.
При формуванні доходів місцевих бюджетів та організації їх виконання в Україні існують серйозні недоліки, зв'язані з щорічною зміною видів податків, зарахованих у місцеві бюджети, відсутністю стабільних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, відсутністю єдиних правил ув'язування доходів місцевих бюджетів і регіональних податкових надходжень, а також зрозумілих формул міжрегіонального перерозподілу доходів. Існуюча система розподілу трансфертів не сприяє зміцненню фінансової дисципліни і не припускає пошук додаткових джерел доходів місцевих бюджетів. Крім того, в основу формування місцевих бюджетів в Україні покладений витратний метод, коли планування доходів зазначених бюджетів на основі сформованих витрат приводить до перекручування оцінок фінансових потреб регіонів.
Сьогодні місцеві бюджети формуються в дуже складних фінансово-економічних умовах з надзвичайно динамічним податково-бюджетним законодавством, що спричиняє ряд негативних наслідків.
Враховуючи вищесказане пропонуємо наступну методику ефективної організації виконання бюджетів:
1 етап. Обґрунтовано визначається без трансфертна дохідна база місцевого бюджету, де враховуються власні, закріплені і регулюючі доходи. Причому, відрахування від загальнодержавних податків і зборів, що формують регулюючі доходи, повинні встановлюватися на тривалий термін на стабільній основі, крім щорічних значних змін. На даному етапі необхідні застосування і розрахунково-статистичні методи прогнозування й економіко-математичних методів з використанням ЕОМ. Останні методи реально застосовні в практиці податково-бюджетного прогнозування і дають досить точний прогноз, якщо здійснювати розрахунок для невеликого періоду попередження. Розрахунково-статистичні методи необхідні для обліку можливих змін у податково-бюджетному законодавстві.
2 етап. Визначається видаткова частина бюджету з чітким закріпленням джерел фінансування, а саме, яка частина витрат буде фінансуватися безпосередньо з даного місцевого бюджету, а яка - з бюджетів інших рівнів. На даному етапі важливо дотримувати правила, відповідно до якого на початку бюджетного планування розраховується дохідна частина, після чи одночасно з нею розраховується видаткова частина, але ніяк не навпаки, як це відбувається зараз в Україні. Якщо випливати цьому правилу, то бюджетне планування буде здійснюватися виходячи з реальних можливостей платників податків відповідно до чинного законодавства, що дозволить прискорити подолання проблеми схованого бюджетного дефіциту.
3 етап. Бюджетне планування продовжується на перспективу в 3 - 5 років, тобто складається план бюджетного розвитку, верхній рівень якого був би рухливим. Це значить, що після коректування поточного плану бюджету, а також з урахуванням його особливостей складається план бюджету ще на один рік, що випливає за останнім роком верхнього рівня. Таким чином, у бюджетному плануванні виключаються стрибки і налагоджується безупинний прогнозно-плановий механізм. Складання подібних планів забезпечить виявлення і максимальне вивчення тенденції бюджетної забезпеченості. А знання тенденції дозволить уникнути несподіваних зривів і дисбалансів у сфері податково-бюджетних відносин.
4 етап. Бюджетні плани на найближчий рік уточнюються відповідно до загальних закономірностей бюджетного розвитку й умовами конкретного бюджетного року. Тобто річні бюджети будуть формуватися з урахуванням виявленої тенденції бюджетної забезпеченості. А це свідчить про наявність наукового підходу до бюджетного процесу, що при оптимальному сполученні соціально-економічних і фінансових інтересів повинна сприяти стабілізації фінансової системи держави.

стор.51