ВИСНОВОК
Острозька Біблія має заслужену ві¬ковічну славу. Вона появилася саме в час, коли її було так потрібно, — вороги люто нападали на Українську Православну Віру, і все посилалися на біблійні Книжки, а їх то всіх тоді й не було... Князь Острозький своєю Біблією дав Православному Духовен¬ству й громадянству найміцнішу зброю в обороні проти католицтва, і цієї заслуги ніколи не забуде Ост¬розькому український народ та Пра¬вославна Церква!
Самі впорядники Острозької Біблії були дуже високої думки про свою працю. Так, у передмові (писав її певне, Герасим Смотрицький) князь каже про Біблію, що вона "не яко вещі человіческія, но яко свише сходящеє дарованіє духовноє". Князь був надзвичайно втішений, що бачив кінець "діла сего честнаго і вся превосходящаго", і просив громадянство прийняти Біблію "не яко вещі зем-ния, но яко дарованіє небесноє".
Українському народові випала ве¬лика честь і заслуга, — дати усьому православному Слов'янству першу повну Біблію. Острозька Біблія ро-зійшлася по всьому слов'янському світові, і скрізь вона мала правдиву заслужену пошану. Острозька Біблія лягла в основу тієї Біблії, якої вжи¬ває ввесь православний слов'янський світ і сьогодні.
Значно пізніше, десь по 1660 році, задумали видрукувати повну Біблію й на Москві, "скудости ради велія сих Божественних Книг зді, в Велицій Россіі".19 Цар Олексій Михайлович і Ду¬ховний Собор, "видя велій недоста¬ток сих божественних книг в державі царствія своєго (ниже бо рукописан¬ня отнюдь обрітахуся, вмалі же і єдва іде уже печатним Острозким обрістися, им же от многа времени оскудіти"),19 думали перше видати Біблію, добре перевірену з грецьким текстом. Але думки цієї виконати тоді в Моск¬ві не було змоги, бо "переводов доб¬рих не ізобрітено, подобно і переводником греческим немнозім сущем обрітатися". Крім цього, люди "первия издания книги похваляху, настоящія же презираху і хуляху, глаголет бо: ветхоє лучши єсть".
19 Передмова до московської Біблії 1663 р.
Та й час до цьо¬го був невідповідний: "неудобносимоє время, сієсть настоятелство браней".
Ось через ці причини вирішили ви¬друкувати Біблію "вскорі, с готоваго перевода, князя Константина Острозкаго печати, неізмінно, кромі орфографіи і ніких вмалі імен и річеній нужднійших, явственних погрішеній".20 Передрукували таким чином не тільки текста, але й першу перед¬мову склали на зразок передмови князя Костянтина, змінивши тільки вираз: "народ Русскій" на "народ Великороссійскій". Лише пізніше, за цариці Лисавети р. 1751 вийшла вже значно виправлена (українцями) Біб¬лія, що вживається й до сьогодні.
Острозька Біблія широко розійшла¬ся по цілому слов'янському світові, і вже р. 1663-го, як ми бачили вище, на Москві її було трудно дістати. Здається, часом продавалась вона й частинами.
У літературі відомі два видання Біблії: 1580 і 1581-го року. Ці видан¬ня майже цілком однакові: заголов¬ний лист один, з зазначенням 1581 р., ті самі передмови. Головна різниця: післямови друкаря о. Івана Федоро¬вича в обох виданнях цілком різні, часом помічається також різниця в шрифті, складі і прикрасах.
Острозька Біблія була лебединою піснею друкарської праці о. Федоро-вича: більше по цьому цілих книжок він уже не друкував.
стор.32