ВИСНОВОК
Політично-державні мотиви довели Володимира до думки про охрещення українсь-кого народу, довели, бо мусило так статися. І якраз ці політичні мотив, а не мотиви якісь догматичні примуси¬ли Володимира прийняти власне віру грецьку. Звичайно, особа Володимира відіграла тут велику роль; з дитинст¬ва знайомий з кращими ідеями християнства Володимир легше піддавався думці охрестити ввесь свій народ, цеб¬то приєднати його до європейської культури, а для цьо¬го не потрібно було спеціальних релігійних місіонерів, для цього не потрібно було цим місіонерам читати Воло¬димирові довжелезні, богословські трактати, бо ж трак¬тати ці ледве чи розумів князь-язичник, усю цю справу, як ми бачили вище, легше й з більшим успіхом робило саме оточення Володимирове — його жінки-християнки, окремі варяги-християни, а в молодих літах — мудра баб¬ка Ольга. Великий-державний розум Володимира сам нахиляв його ближче стати до європейської культури, цебто прийняти християнство; релігійних посланців для цього йому не потрібно було.
Першим, хто критично поставився до літописної ле¬генди про охрещення Володимира, був професор Є. Голубинський: він розбив це літописне оповідання, а за¬мість нього дав своє. Голубинський цілком відкидає легенду про посольства до Володимира й від Володимира як мало згідні з правдою; докази Голубинський подає: а) логічні — незгідність факту цих посольств із здоровим розумом і б) історичні — незгідність їх з джерелами.
стор.20