Висновки
Таким чином, договір комерційної концесії (франчайзингу) є новим правовим інститутом, який знайшов своє відображення у новому Цивільному кодексі України. Незважаючи на те, що комерційна концесія (франчайзинг) у світі відомий з 70-х років, прийняття нового цивільного кодексу і включення до нього цього інституту є досить важливим кроком при переході України до нових ринкових відносин. Використання договору комерційної концесії дасть можливість суб’єктам підприємницької діяльності успішно вести свій бізнес, розширити сферу свого впливу, перейти на європейський рівень обслуговування.
В даний час договір комерційної концесії (франчайзингу) регулюється Цивільним кодексом України, який вступає в силу з 2004року, тому Верховній Раді України потрібно прийняти Закон України “Про франчайзинг”. Цей закон впершу чергу повинен містити ті правові норми, які відсутні у ЦКУ, наприклад, гарантії прав користувача. Оскільки, користувач, який належним чином виконував свої обов'язки, має право на укладення договору комерційної концесії на новий строк на тих самих умовах. Це право не забезпечується якими-небудь гарантіями. Необхідність таких гарантій зумовлено бажанням обмежити монополістичні тенденції в діяльності правоволодільця і захистити інтереси користувачів. Користувач протягом дії договору просуває на ринок товари (роботи, послуги) правоволодільця і має право розраховувати на стабільність свого становища. Проте стабільність може бути досягнута тільки за умов довготривалого строку. З другого боку, правоволоділець надто часто зацікавлений у короткому терміні задля того, аби після його закінчення примусити користувача прийняти жорсткіші умови. Проте це не єдина проблема, існують і інші.
стор.28