Висновки
Таким чином, розглянувши загальні положення договору управління майном та окремі його підвиди, можна зробити наступні висновки:
— управління майном — це будь-які юридичні і фактичні дії, вчи¬нювані з цим майном управителем від свого імені згідно з догово¬ром;
— за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійс¬нити від свого імені управління цим майном в інтересах установ¬ника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача);
— юридичні ознаки договору: взаємний, реальний та відплатний;
— предметом будь-якого договору завжди є певна правомірна дія, зумовлена його змістом. Предметом договору можуть бути: а) підприємство як єдиний майновий комплекс; б) нерухома річ; в) цінні папери; г) майнові права; ґ) інше майно. При цьому, майно, передане в управління, має бути відокремлено від іншого майна установ¬ника управління та від майна управителя;
— під об'єктом управління майном необхідно розуміти сукуп¬ність переданих управителю майна та/або майнових прав, а також плодів та до-ходів, пов'язаних з ними суб'єктивних прав та обов'язків, що виникли або отри¬мані в результаті вчинення дій щодо здійснення управління;
— договір управління укладається в пись¬мовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації;
— строк договору управління майном вста¬новлюється у договорі управління майном. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років;
— сторонами договору управління майном, а значить і суб'єктами договірного (зобов'язального) правовідношення, що виникає на його підставі, є установник управління — кредитор, і управитель (боржник), а у випадках, передбачених договором, — третя особа — вигодонабувач. Установником управління завжди є власник майна. Управитель має особисто виконувати покладені на нього обов'яз¬ки з управління майном. Але у деяких випадках, чітко визначених законом, йому дозволяється передати свої повноваження іншій особі (замісникові);
— істотними умовами цього договору є перелік майна, що передається в управління, розмір і форма плати за управління майном;
— зміст договірного правовідношення з управління майном склада¬ють права та обов'язки його суб'єктів;
— управління майном може припинитися як за волевиявленням його сторін, так і за законом або рішен¬ням суду;
— ЦК України закріплено підвищені вимоги щодо відповідальності за договором управління майном. Управитель відповідає як за винно заподіяні, так і за випадково виниклі збитки і може звільнитися від відповідальності, якщо доведе, що збитки є результатом непереборної сили або дій установника чи вигодонабувача. Управитель звільняється від відпові-дальності, якщо буде доведено неможливість виконання договору внаслідок об¬ставин непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних у даних умовах обставин (форс-мажор);
— порушенням зобов'язання є невиконання його або неналежне виконання;
— при здійсненні управління можуть виникати два основні види порушень договірних зобов'язань з боку управителя. Уп¬равитель може не забезпечити, по-перше, досягнення мети управління, по-друге, фізичну схоронність майна, переданого в управління;
— особливість відповідальності управителя зумовлена його одночасним висту¬пом в якості боржника установника і вигодонабувача, які мають право вимагати відшкодування збитків;
— таким чином, відповідальність за договором управління майном є договірною (за характером зобов'язання) та підвищеною (за способом відповідальності);
— управління майном неповнолітнього здійснюють законні представники;якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтриман¬ня його в належному стані, нотаріус, а в насе¬лених пунктах, де немає нотаріуса, — відпо¬відний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця запо¬віту укладають договір на управління спадщи¬ною з іншою особою.
стор. 51