Вступ.
Розділ I
Поняття та ознаки співучасті
Розділ II
Форми співучасті у злочині
2.1 Проста форма співучасті.
2.2 Складна форма співучасті.
2.3 Співучасть без посередньої змови.
2.4 Співучасть з попередньою змовою.
2.5 Злочинна організація
Розділ III
Відповідальність співучасників
Висновок
Список використаних джерел.
ВИСНОВОК
Отже, співучасть це об”єднання коли кілька осіб вчиняють злочин спільно і умисно.
Співучасть у злочинах, вчинених з необережності неможлива. Питання про співучасть в необережних злочинах порушувалось у науці досить давно. Так ще в 19 ст. деякі криміналісти відстоювали можливість співучасті в необережних злочинах. Вже в Радянський період вчений А.М. Трайнін доводив наявнісь співучасті в необережних злочинах. Таку точку зору висловлюють вчені України. Пожвавлення дискусій з цього питання викликано значним зростанням необережної злочинності особливо в сфері ”людина – машина”, наприклад, на автомототранспорті. Все частіше доводиться стикатися з випадками спільного заподіяння декількома особами з необережності злочинного наслідку. Це так зване необережне співзаподіяння.
При співучасті не тільки дія повинна бути умисною, але і всі співучасники повинні діяти умисно. Звідси випливає : якщо одна особа діє з необережності, а інша, використовуючи це, діє умисно, - співучасть відсутня.
При співучасті всі співучасники мають спільний умисел. Таким чином, спільність характерезує не тільки об”єктину але й суб”єктивну сторону співучасті у злочині.
Спільність умислу означає, що між співучасниками завжди має місце згода (змова) на вчинення конкретного злочину.
Співучасть у злочині можлива не лише з прямим, але і з непрямим умислом.
стор.35