Висновки
Для формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного здійснювати правосуддя, Конституція закріпила утворення нової інституції у системі правосуддя - Вищої ради юстиції, яка буде вносити подання Президентові України про перше призначення на посаду судді та звільнення з цієї посади, приймати рішення стосовно порушення суддями вимог щодо несумісності, а також здійснювати дисциплінарне провадження. її наділено також компетенцією й у справах прокурорів. Механізм діяльності Вищої ради юстиції визначає Закон від 15 січня 1998 р.
Новим для здійснення правосуддя є участь у ньому народу через інститут присяжних. Конституція не вказує, які справи будуть розглядатися за участю присяжних, що передбачатиметься процесуальним законодавством.
У Конституції не відтворено всю систему судів, вона буде визначатися законом, який закріпить види місцевих і спеціалізованих судів, їх структуру та повноваження. Проте Конституція закріплює положення про єдність системи судів загальної юрисдикції, яку очолює Верховний Суд України і важливі принципи організації судів: територіальність і спеціалізацію.
Останнє дає підстави вважати, що місцеві суди будуть утворюватися, виходячи, як правило, з адміністративно-територіального поділу і максимального наближення їх до населення.
Закріплення такого принципу організації судів, як спеціалізація, означає, що справи певних категорій будуть розглядатися компетентними суддями. Крім того, цей принцип дає підстави для утворення в разі необхідності окремих спеціалізованих судів у системі судів загальної юрисдикції (господарських, адміністративних, у справах неповнолітніх тощо).
Конституція визначає основні засади судочинства. Серед них є нові, важливі ознаки демократичного судочинства, яких раніше не було у Консти-туції: змагальність сторін, зокрема у кримінальному судочинстві, повне фіксування судового процесу технічними засобами, забезпечення апеляційного оскарження рішень суду.
стор.25