Висновки
В даній курсовій роботі ми розкрили суть об"єктивної сторони злочину і розглянули слідуючі питання: поняття, ознаки і значення об"єктивної сторони злочину; суспільно небеспечне діяння (дія чи бездіяльність); умови відповідальності за бездіяльність; значення непереборної сили, фізичного та психічного примусу; суспільно небезпечні наслідки, їх поняття та види; причинний зв"язок між суспільно небезпечними наслідками та суспільно небезпечними діяннями; факультативні ознаки об"єктивної сторони злочину.
З усіх цих питань, які ми розкрили в даній курсовій роботі можна зробити висновок про значення об"єктивної сторони злочину. По-перше, об"єктивна сторона є елементом складу злочину і входить до підстави кримінальної відповідальності. Тому особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді, коли у вчиненому нею діянні встановлені усі ознаки об"єктивної сторони складу злочину. По-друге, ознаки об"єктивної сторони багато в чому визначають суспільну небезпеку злочину. Характер діяння, спосіб його вчинення, місце, час, обставини вчинення злочину, тяжкість наслідків, що настали, є найважливішими показниками суспільної небезпеки як соціальної якості злочину. У цьому зв"язку обєктивні ознаки діяння ураховуються передусім питання про криміналізацію тих чи інших діянь, тобто визнані їх злочинними і караними самим законодавцем. Крім того, наприклад, тяжкість наслідків, спосіб вчинення злочину багато в чому визначають тяжкість покарання, яке встановлено в санкціях статей Особливої частини КК за відповідні злочини. По-третє, об"єктивна сторона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину. Аналіз об"єктивної сторони дає змогу встановлювати інші елементи та ознаки складу злочину: об"єкт, якому заподіюється шкода даним злочином. відповідну форму вини, мотив, мету злочину, які не завжди вказуються в дисппозиціях статей Особливої частини КК, і, таким чином, правильно кваліфікувати скоєне. По-четверте, об"єктивна сторона має важливе значення для розмежування злочинів, а також відокремлення злочинних діянь від незлочинних . Так, крадіжка, грабіж, розбій (суміжні злочини) розрізняються між собою за способом вчинення злочину. Хуліганство, відповідальність за яке встановлено в ст. 206 КК. тобто умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства, відрізняється від адміністративно караного дрібного хуліганства за об"єктивною стороною. По-п"яте, урахування ознак об"єктивної сторони дозволяє суду в кожному конкретному випадку правильно визначити характер та ступінь суспільної небезпеки злочину і згідно з цим призначити покарання, відповідне скоєному.
стор.33