ВСТУП
1.Поняття та порядок створення селянського ( фермерського ) господарства.
2.Права та обов’язки селянського ( фермерського ) господарства.
3.Майнові правовідносини селянського (фермерського) господарства.
4.Діяльність селянського (фермерського) господарства.
5.Взаємовідносини селянського (фермерського) господарства з установами банків, страховими органами і бюджетом.
Соціальне страхування і пенсійне забезпечення членів селянських (фермерських) господарств.
6.Припинення діяльності селянських (фермерських) господарств.
7.Кадрове і наукове забезпечення селянських (фермерських) господарств та їх відповідальність за порушення закону.
8.Державне сприяння розвиткові селянських (фермерських) господарств.
Висновки.
Список літератури.

В И С Н О В К И
Як відомо, Україна є великою аграрною державою. В наш час економічних перетворень і реформ розвиток сільського господарства є одним з першочергових завдань молодої держави. Головна мета – перейти від державного монополізму в сільському господарстві до колективного і приватного виробництва. Одну з провідних ролей в цьому завданні відіграють селянські (фермерські) господарства.
Законодавчі органи нашої держави, прийнявши Закон “Про власність”, “Про підприємництво”, підготували нормативний фундамент для утворення селянських (фермерських) господарств, але основою для їх діяльності стало прийняття Закону “Про селянське (фермерське) господарство”. Ним були врегульовані всі основні питання створення, діяльності і припинення діяльності селянських (фермерських) господарств.
Цей Закон дав змогу працівникам сільського господарства відчути себе підприємцями, що в свою чергу сприяло удосконаленню виробництва, збільшення доходів, а отже і загальному покращенню економіки.
Законодавець подбав також і про землю, яка є основою сільського господарства. Прийняття Закону “Про плату за землю” внесення вагомих змін до Земельного Кодексу, все це дозволило працівникам селянських (фермерських) господарств відчути себе господарями землі, надало їм впевненості в своїх можливостях її використання.
Звичайно, не все проходить в ідеальному варіанті. Сільськогосподарські відносини часто змінюються і ці зміни потребують законодавчого закріплення. З цих причин вже були внесені зміни до Закону “Про селянське (фермерське) господарство” і інших нормативних актів, пов’язаних з діяльністю цих господарств. Про те, такі зміни є обов’язковим наслідком динамічності реформ.
Отже, в нашій державі створена достатня нормативна база для розвитку селянських (фермерських) господарств, які можна надіятись, в майбутньому складуть основу приватного сектора сільського господарства і піднесуть наше аграрне виробництво на рівень розвинутих держав Європи.
стор.36