Зміст Вступ Розділ 1. Кримінально-правова характеристика торгівлі людьми. 1.1. Історико-правовий аналіз норм міжнародного права по торгівлі людьми. 1.2. Поняття та види торгівлі людьми. Розділ 2. Торгівля дітьми з метою використання їх в сексуальних цілях. 2.1. Дитяча порнографія. 2.2. Дитяча проституція. Розділ 3. Усиновлення іноземцями як форма торгівлі дітьми. Розділ 4. Україна: країна-донор та країна-транзит. Основні шляхи транспортування “живого товару” та країни-реципієнти. Висновок Додаток 1 Висновок Торгівля людьми –– третій по прибутковості після торгівлі зброєю та наркотиками вид злочинної діяльності. За оцінками ООН, виключно на торгівлі людьми організовані злочинні угрупування заробляють 3,5 млрд. доларів щороку. Незважаючи на те, що держави вживають заходів для попередження та запобігання цьому явищу, воно продовжує катастрофічно поширюватися в нашому суспільстві. Особливо загрозливою стає ситуація у сфері торгівлі дітьми та жінками. В Україні проблема торгівлі дітьми загострюється у зв’язку з тим що зовні такі діяння мають вигляд усиновлення неповнолітніх іноземцями. Ще однією складністю є відсутність двосторонніх договорів між Україною та іншими державами в галузі боротьби з цим злочином, внаслідок чого унеможливлюється його розкриття. Далеко не позитивний вплив справляє і латентність з боку державних органів, відсутність офіційних даних і досліджень у цій сфері, а також реальних заходів захисту жертв даного злочину, які з міркувань власної безпеки відмовляються надавати допомогу правоохоронним органам. На мою думку, світова спільнота повинна впроваджувати в життя справді дієві механізми для запобігання торгівлі людьми, а не лише декларувати загальні принципи таких дій. Щодо України, то необхідно провести офіційні дослідження з метою наступного вдосконалення законодавства у цій сфері та підвищення ефективності його застосування. стор.27 Замовити роботу
|