Вступ.
Розділ 1. Поняття суміжних прав в Українському законодавстві
1.1. Види об'єктів суміжних прав.
1.2. Суб'єкти суміжних прав.
1.3. Виникнення і здійснення суміжних прав.
1.4. Строки охорони суміжних прав.
1.6. Управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав.
Розділ 2. Використання об’єктів суміжних прав.
2.1. Використання виконання.
2.2. Використання фонограми, відеограми.
2.3. Використання передачі (програми) організації мовлення.
Розділ 3. Захист авторського права і суміжних прав у цивільно-правовому порядку.
Висновки.
Література.

Висновки
Отже, суміжні права – це права на результати творчої діяльності виконавців, виробників фонограм та відеограм та організацій мовлення, пов'язані з використанням творів літератури та мистецтва, авторські права на які належать іншим особам.
Суміжні права мають коло об’єктів і суб’єктів. Взаємовідносини між суб’єктами суміжних прав визначаються законодавством України.
Згідно із законом порушенням авторського права і суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є:
– вчинення дій, що порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав;
– піратство, тобто опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;
– плагіат – оприлюднення чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;
– ввезення на митну територію України без дозволу осіб примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;
– розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі;
– вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;
– будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав. зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу:
– підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління.
Норми права, закріплені в ЦК України (ст. 432) та Законі України "Про авторське право і суміжні права" (статті 50-53), забезпечують особі, авторські або суміжні права якої порушені, широке коло можливостей щодо їх захисту.
Право на пред'явлення позову є складовою права кожної заінтересованої особи на звернення до суду за захистом та процесуальною гарантією конституційного права на захист майнових і особистих прав та інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Так, при порушенні авторського права і суміжних прав потерпілий має право:
– вимагати визнання та поновлення своїх прав;
– звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав або припинення дій, що порушують авторське право та суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
– подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
– подавати позови про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;
– вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з Ті митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;
– брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
– вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
– вимагати від осіб, які порушують авторське право або суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об'єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту та про канали їх розповсюдження;
– вимагати вжити інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.
Якщо буде доведено, що авторське право або суміжні права особи порушено, суд має право постановити рішення чи ухвалу про:
– відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
– відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
– стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
– виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 тис. мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
– заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;
– вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.
стор. 31