Висновок
Отже, спілкування – складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією, а також у сприйнятті і розумінні партнерами один одного. Суб'єктами спілкування являються живі істоти, люди. У принципі спілкування характерне для будь-яких живих істот, але лише на рівні людини процес спілкування стає усвідомленим, зв'язаним вербальним і невербальним актами.
І в процесі роботи, і в особистому житті ми постійно спілкуємося, чи, говорячи мовою психології, вступаємо в міжособистісні комунікації. Комунікації – це засіб обопільного впливу людей один на одного. Комунікація виникає тоді, коли одна людина впливає на поводження іншої людини. Це може відбуватися навіть тоді, коли вони взагалі не розмовляють. Але при цьому важливим моментом є існування зворотного зв'язку – тобто одержувач комунікаційного повідомлення повинний мати можливість так чи інакше відгукнутися на повідомлення відправника.
У спілкуванні можна виділити ряд аспектів: зміст, мета і засоби. Розглянемо їх докладніше.
Зміст спілкування – інформація, що у міжіндивідуальних контактах передається від однієї живої істоти іншому. Це можуть бути відомості про внутрішній (емоційний і т.д.) стан суб'єкта, про обстановку в зовнішньому середовищі. Найбільш різноманітний зміст інформації в тому випадку, якщо суб'єктами спілкування виступають люди.
Засоби спілкування – способи кодування, передачі, переробки і розшифровки інформації, що передається в процесі спілкування від однієї істоти до іншого. Кодування інформації – це спосіб її передачі. Інформація між людьми може передаватися за допомогою органів чуття, мови й інших знакових систем, писемності, технічних засобів запису і збереження інформації.
Людське спілкування завжди лежало в основі соціально буття, проте прямим об’єктом психологічного і соціального аналізу воно стало тільки в ХХ ст. В психології спілкування визначається як взаємодія двох чи більше людей, що складається в обміні інформації пізнавального чи емоційно-оцінювального характеру.
Уміння правильно побудувати процес міжособистісних комунікацій має особливе значення. Для розуміння цього процесу украй важливо знати основні закони комунікації, які були розглянуті вище. Тільки тоді спілкування буде допомагати знаходити спільну мову, а не штовхати до конфліктів.
Одним з можливих способів розуміння спілкування є сприйняття партнерів по спілкуванню. В будь-який розмові, бесіді, публічному спілкуванні, велике значення має відношення партнерів: хто в даній ситуації спілкування головний, а хто підлеглий.
Спілкування як взаємодію можна розглядати з позицій орієнтації на контроль і орієнтації на розуміння.
Орієнтація на контроль передбачає прагнення контролювати, керувати ситуацією і поведінкою інших, яке, звичайно, поєднується з бажанням домінувати в взаємодії.
Орієнтація на розуміння включає в себе прагнення зрозуміти ситуацію і поведінку інших. Вона пов’язана з бажанням краще взаємодіяти і уникати конфліктів.
У наш час стиль спілкування повинний відрізнятися партнерським підходом, а не ієрархічним чи авторитарної. Він повинен бути націлений на досягнення консенсусу, повинний бути комунікативним.
Іншими словами, у ході спілкування треба уникати розпоряджень, обвинувачень, пускатися в нескінченні дебати. У ході бесіди співрозмовник повинний показати свій професіоналізм, знання справи, уміння знаходити прийнятні рішення. Вирішальне значення для співрозмовника має бесіда, його уміння вести бесіду.

стор.35