ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА ХАРАКТЕРУ 1.1. ПОНЯТТЯ ПРО ХАРАКТЕР 1.2. СТРУКТУРА ХАРАКТЕРУ РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ 2.1. ОСНОВНІ РИСИ ТИПОВОГО ХАРАКТЕРУ 2.2. ПОНЯТТЯ ЮНОСТІ І ЇЇ ВІКОВІ ГРУПИ 2.3. ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОКЛАСНИКА 2.4. ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВИСНОВКИ Формування характеру — це процес становлення стійких психо-логічних утворень особистості під впливом об'єктивних і спеціально створених для цього умов, коли її дії та вчинки в результаті їх багато¬разових повторень стають звичними й визначають типову модель її по¬ведінки. Характер людини формується в процесі її індивідуального життя під провідним впливом суспільних умов. Особливо важливу роль у ви¬хованні характеру відіграє активна діяльність особистості і передусім праця як середовище її суспільного буття, спілкування. В процесі праці виявляються моральні, інтелектуальні, вольові та інші якості особистості, що, закріплюючись під впливом певних умов життя, набувають рис ха¬рактеру. Реформування, що відбуваються в сучасному суспільстві, поява нових ідеалів і цінностей, зумовлених входженням до системи ринко¬вих відносин, створюють передумови для формування рис характеру нової ділової людини. Серед чинників, які мають для людини життєве значення і вплива¬ють на формування її характеру, особлива роль належить вихованню^ Виховання організовує обставини життя і спрямовує в потрібному напрямі життєві впливи, підкріплює їх, створює відповідне ставлення до навколишньої дійсності особистості, що формується. Разом з тим воно гальмує негативні впливи, перешкоджає закріпленню небажа¬них звичок і рис її поведінки. На певному, достатньо високому етапі розвитку особистості по¬чинають діяти самовиховання і саморегулювання процесу становлен¬ня характеру. Сформовані в процесі виховання потреби, ідеали, ус¬тановки особистості стають підґрунтям її вимог як до зовнішніх умов життя, так і до самої себе. Вона сама починає організовувати своє життя і виховувати себе, керуючись при цьому як власними, так і су¬спільними ціннісними орієнтирами. Повною мірою здатність до са¬мовиховання характеру виявляється тоді, коли особистість набуває життєвого досвіду, оволодіває засадами психологічної культури, ко¬ли у неї формується світогляд і остаточно складаються ідеали, від¬повідно до яких вона починає свідомо планувати своє життя і визна¬чати в ньому своє місце. У процесі життя у людини утворюються динамічні стереотипи, тоб¬то система нервових зв'язків у корі великих півкуль головного мозку, яка виникає під впливом різноманітних подразнень, що діють у певній послідовності та певній системі. Багаторазові повторення таких под¬разнень спричиняють утворення міцних нервових зв'язків, які потім ви¬являються дедалі легше та автоматичніше, без особливого нервового напруження. Утворення та перероблення динамічних стереотипів пот¬ребують значної, часом важкої роботи нервової системи. Динамічні стереотипи утворюють фундамент звичних дій, рис характеру, які, як уже зазначалося, здебільшого виявляються мимоволі. Отже, характер особистості є складним синтезом типу нервової діяльності та життєвих вражень, умов життя, виховання. Люди народжуються з різними особливостями функціювання го¬ловного мозку, що зумовлюється типом нервової системи, але ці фізіологічні відмінності людей є лише передумовою для формування в процесі життя різних морально-психологічних якостей, зокрема і відмінностей у характері. Те, що в одній сім'ї за схожих умов вироста¬ють діти з різними рисами характеру, не може бути доказом природже¬ності рис характеру. Адже однакових умов у вихованні дітей не бу¬ває. Багатогранність спілкування, обставин, в які потрапляють діти, їхніх переживань створює надзвичайно різноманітні умови життя та ви¬ховання дітей. Саме це, відбиваючись у мозку дитини, викликає найрізноманітніші індивідуальні способи реагування, які поступово стають у кожної дитини своїми, властивими лише їй звичними риса¬ми характеру. Саме те, що морально-етичні норми життя і вимоги до дітей у процесі їх виховання (вказівки, санкції) здебільшого бувають типовими, найбільше зумовлює прояви типових рис характеру, спільних для багатьох людей. стор.33 Замовити роботу
|