ВИСНОВОК
Результати здійсненої дослідницької роботи надало можливість зробити узагальнюючи висновки. У визначенні методологічних засад вивчення феномену соціофобії доцільно спиратися на міцне підгрунтя у філософській та психологічній галузях знань. Відповідно до поставлених завдань ми дійшли висновку проте, що категорія „соціофобія" почала своє становлення з загального поняття „страх" поступово конкретизуючись.Аналіз різних філософських поглядів різних епох дозволив зробити висновок, що поняття страху як одного з психологічних станів людини приваблював багатьох вчених, які намагалися визначити його суть, причини, механізм прояву та можливі шляхи подолання. В розумінні цього поняття часто домінували ідеалістичні, матеріалістичні, раціоналістичні, агностичні та релігійні уявлення. У ХХ ст., коли психологія виділилася і стала самостійною наукою, феномен страху стає предметом психологічних досліджень, відбувається його класифікація. Одним з видів страху є нав'язливий страх або фобія. Аналіз робіт психологів, так чи інакше пов'язаних з проблемою страхів, показує, що єдиної класифікації фобій не існує. І це зрозуміло, бо класифікація завжди має суто суб'єктивний характер, оскільки кожен з дослідників вкладає в основу свого розподілу фобій якийсь певний бік цього психічного феномену. В даній роботі ми користувалися класифікацією Б.Карвасарського.Проаналізувавши статистичні дані ми дійшли висновку, що найбільш поширеним видом фобій є соціофобія. Цей нав'язливий страх руйнує життя багатьох молодих людей (студентів), які не мають досить розвинутих комунікативних навичок, вміння поводитись у суспільстві, негативного досвіду та прикладу батьків, внаслідок незвичних умов навчання у вузі, не можливості адаптуватися у студентському колективі, страх перед викладачами, керівниками, деканатом та інше. Тому питання по усуненню соціофобії серед молоді є досить актуальним у нашому суспільстві і потребує вирішення.
стор.21