ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Вибір професії школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого керування вибором. Дослідні дані свідчать, що при вмілому керівництві навчальною діяльністю старшокласники можуть виділяти і розуміти свої можливості і потреби оточуючих. Усвідомлення необхідності, цінності нової інформації. Інтерес до її змісту зумовлює стійкість у виборі професії. Профорієнтаційний процес залежить і від доступності та посильності навчальних завдань, поставлених перед учнями, а також від уміння вчителя організувати процес навчання, щоб охопити усіх учнів класу. Однією причиною нестійкості вибору професії у цьому віці є передусім великий вплив батьків і родичів, які мають свою думку щодо подальшого життя рідної дитини. Проводячи дослідження особливостей встановлення професійної діяльності учнів і ураховуючи думку батьків виявили, що більша продуктивність збільшується тоді, коли думки, можливості і бажання співпадають з старшокласниками.
Завдяки правильно підібраних методик низький рівень – понижується, або взагалі пропадає. Зростає рівень злагодженості і взаємного розуміння між поколіннями.
Для успішного навчання увитих навчальних закладах та належного засвоєння матеріалу, велику роль відіграє саме те, що діти з великим бажанням вивчають саме той предмет, який вони образи свідомо.
Можна побажати лише успіх у виборі професії молодих людей.
Мета дослідження полягає у виявленні та обґрунтуванні напрямів удосконалення профконсультаційної роботи зі старшокласниками в процесі профільного навчання з метою формування у них готовності до професійного самовизначення та експериментальній перевірці змісту та психолого-педагогічних засобів реалізації визначених напрямів у процесі профільного навчання.
Об’єкт дослідження – професійне самовизначення старшокласників в умовах профільного навчання.
Предмет дослідження – психологічні особливості професійного самовизначення старшокласників у процесі профільного навчання.
стор.104