Висновок
У своєму житті людина зустрічається з багатьма книгами. А серед них значне місце посідає художня література, до якої людина звертається у часи радості та смутку, тоді, коли потребує поради або естетичної насолоди.
Дуже важливим у спілкуванні людини і книги є двосторонній діалог автора і читача, що здійснюється за допомогою художнього слова. І сприймання літератури визначається як об'єктивним , так і суб'єктивним складом – читач сприймає книгу крізь призму власного досвіду – що є характерним саме для белетристики.
Добре розвинена уява сприяє повноцінному осягненню студентами художнього твору. У їх свідомості яскраво постають змальовані автором картини, події твору. Тому людині з недостатньо розвиненою уявою досить важко читати художню книгу.
Одне із важливих передумов осмисленого читання – вміння мислити художніми образами. Нерівномірність мислення наочно-образними компонентами пояснюється механізмами співвідношення у різних студентів першої і другої сигнальних систем (за вченням І.П. Павлова). А ще не слід забувати про різницю у характері відтворюючої уяви, емоційної вразливості, пам'яті, розвитку тощо.
Отже, читаючи, головне – подолати наївний реалістичний підхід, сприймати умовність художньої форми, поетичний домисел, уявляти прочитане в образах.
стор.22