Висновки
На сучасному етапі з'явилися нові процеси в політиці, економіці, духовному житті, які нерозривно пов'язані з новим розумінням людини, зі зростанням ролі особистості у суспільстві. При цьому різко загострилося протиріччя між потребою у формуванні і вихованні активної, творчої й одночасно відповідальної і дисциплінованої особистості майбутнього фахівця-професіонала і реальною можливістю переходу людей на нові позиції громадянської відповідальності за свої рішення і дії. У зв'язку з цим проблеми розвитку особистості майбутнього фахівця протягом усього періоду навчання у вищому навчальному закладі здобувають усе більшу актуальність.По-перше, для самої особистості, для того, щоб в умовах складних змін, навчитися справлятися з життєвими трудноща-ми, не зупинитися у своєму розвитку, не розгубити, а зберегти, збільшити і розвинути свій потенціал, активно будувати своє життя.По-друге, для суспільства, у якому будь-яка діяльність вису-ває високі вимоги до кожного фахівця, його творчої, активної позиції, рівня розвитку духовних цінностей, професійної майстерності.Проблема реалізації особистісних здібностей студента наці-лює його увагу на те, щоб більш повно реалізувати свої можливості в даних реальних життєвих умовах. Ця проблема прямо виводить до проблеми побудови життєвої стратегії, професійного розвитку особистості.Огляд зарубіжних і вітчизняних психологічних концепцій, моделей особистісного і професійного розвитку з метою розгляду теоретико-методологічних основ розуміння даної проблеми, дав змогу зробити наступні висновки:1. Визначення змісту й структури особистісного і професійного розвитку студента є значимою практичною і науковою проблемою для професійної підготовки високо-кваліфікованих професіоналів у вищому навчальному закладі. Вона диктує необхідність пошуку моделі особистісного розвитку для вироблення технології ефективного управління даним процесом. У пострадянській психології з розвитком гуманістичної психології здобуває належний розвиток проблема особистісного і професійного розвитку в практичному значенні.2. Методологічні питання і прикладні завдання особистіс-ного розвитку складають одну з центральних проблем сучасної психологічної науки. При цьому немає єдності думок щодо того, якою є структура, які критерії особистісного розвитку. Теоре-тична і термінологічна розмаїтість у дослідженнях цього проце-су, різні уявлення про особистісний і професійний розвиток свідчать про те, що вони не суперечать, а швидше доповнюють один одного. Однак загальновизнаними є факти позитивних змін людини в реально здійснюваній активності, викликані інтереса-ми і потребами професійного самовдосконалення.3. Проведений аналіз структури особистісного і професійного розвитку свідчить про те, що рівень її сформованості багато в чому визначає можливість самореалізації особистості, а, отже, і її професійну придатність. Це дозволяє зробити висновок про те, що особистісний розвиток є важливим процесом, що визначає професійну успішність діяльності майбутнього фахівця з оволодіння професією.4. Модель особистісно-професійного розвитку студента складається із п'яти рівнів: рівня несформованої особистості, егоцентричного, групоцентричного, гуманістичного і духовного. Чим вищий рівень розвитку студента, тим вищий ступінь його творчості й більший потенціал самореалізації в майбутньому Хоча не кожен досягає максимальних висот гуманістичного і духовного рівня, вища школа має підвести студента до розуміння необхідності власного особистісного і професійного розвитку. У проекції моделі особистісного і професійного розвитку майбутнього спеціаліста цей розвиток відбувається за трьома векторами: "особистісні смисли - професійний роз-виток - культуротворчість".У цілому, проблема особистісного і професійного розвитку майбутніх фахівців має важливе значення в плані виявлення й актуалізації резервів, які сприяють успішній навчальній і професійній діяльності, професійному розвитку і заслуговує подальшої науково-теоретичної і практичної розробки.
стор.26