Висновки
В умовах сучасної вищої педагогічної освіти необхідним є формування вчитель нового типу, який гармонійно поєднував би ініціативність і самостійність, професіоналізм і творчість, розвинені загальнолюдські цінності, високий рівень культури і відповідальності. Нажаль, ми досить часто чуємо нарікання на те, що сучасні вчителі позбавлені ініціативності і самостійності, професіоналізму і творчості. Дослідження показують, що джерело цієї проблеми лежить не тільки в системі існуючих соціально-економічних колізій, що існують в нашій державі, айв (що має більшу вагу) якості підготовки спеціаліста-педагога вищою школою, тобто, ті риси, які є обов'язковими для педагога, слабо формуються в свідомості майбутнього вчителя ще з студентських років.
В дослідженнях українськими вченими та педагогами проблема становлення особистості майбутнього вчителя посідає значне місце. Серед наявних досліджень слід виокремити значний теоретичний доробок та практичний досвід викладачів Національного педагогічного університету їм. М.П. Драгоманова, Ніжинського, Вінницького Державних педагогічних університетів та ін.
Дослідження проблеми становлення майбутнього вчителя здійснюється за такими напрямами, як: виявлення та аналіз педагогічних і методологічних проблем формування професіоналізму та творчої особистості майбутнього вчителя, а також вироблення шляхів їх подолання. Серед недоліків організації навчального процесу у ВНЗ, які є причиною відсутності у їх випускників таких якостей, як професійна відповідальність, стійкий інтерес до педагогічної діяльності, відповідного педагогічного світогляду, такту, творчої особистості, ініціативності, прагнення до професійного самовдосконалення, до творчого пошуку, дослідники відзначають — стереотипне викладання, яке гальмує запровадження в навчальний процес нових технологій, нетрадиційних форм викладання, досить слабкий рівень застосування проблемних завдань, науково-дослідницької роботи студента, що сприяє формуванню в майбутнього педагога творчого мислення та професійної відповідальності; обґрунтування необхідності впливу психології на професійну підготовку майбутнього вчителя та недостатнє використання її потенціалу в здійсненні цього завдання. Це, в свою чергу, породжує в науковому та викладацькому середовищі необхідність пошуку та обґрунтування шляхів, факторів та умов, які б забезпечили більш ефективний вплив психології на професійну підготовку майбутнього вчителя, активізували у нього стійкий інтерес до психологічних знань та уміння здобувати їх самостійно і застосовувати при вирішенні педагогічних завдань, тобто формували у нього професійно-психологічну спрямованість.
Отже, процес формування особистості майбутнього педагога розглядається дослідниками як тривалий, поетапний процес, який забезпечується поєднанням педагогічно-психологічного курсу з використанням активних форм навчання, залучення студентів до науково-дослідницької роботи, участь студентів в громадській роботі. Забезпечення навчального процесу цими компонентами є значним кроком на шляху подолання проблеми становлення особистості майбутнього вчителя.
стор.21