Висновки
Як самостійна галузь науки, економічна психологія оформилася в середині ХХ століття завдяки працям американського вченого Дж. Катони, який, досліджуючи відносини між психологією та економікою, запропонував перший проект емпіричного дослідження психологічних аспектів економічної поведінки.
Економічна психологія виникла як наука, що поставила за мету дослідження практичних причин неузгодженості реальної поведінки суб’єкта економічної діяльності з класичною моделлю „раціональної економічної людини” – максимізатора, що володіє повною інформацією про ринок, мета діяльності якої – отримання вигоди, доходу.
Економічна психологія, яка з’явилась на Заході внаслідок полеміки економістів і психологів про раціональну поведінку „економічної людини”, заявила про себе як наука суб’єктивних уявлень про економічну реальність, що впливають на прийняття рішень суб’єктом економічної діяльності, яка детермінується психологічними факторами.
Економічна психологія є синтетичною міждисциплінарною наукою, яка вирішує широкий спектр проблем, що перебувають на стикові психології і економічної науки. Вона має такі розділи:
• психологія споживача;
• психологія економічної поведінки;
• психологія прийняття рішення;
• психологія грошей;
• психологія накопичення;
• економічна соціалізація.
Вітчизняна економічна психологія почала розвиватися лише в останні п’ять років і має зовсім інші, порівняно з західною, пріоритети у вирішенні прикладних економічних завдань, які обумовлюються, по-перше, культурно-історичними традиціями, по-друге, проведенням ринкових реформ і проблемами, які виникають у зв’язку з трансформацією суспільства.
Економічна психологія почала свій розвиток з дослідження психологічних чинників економічного рішення. Одним з перших і найважливіших висновків західних вчених в руслі економічної психології було відкриття того, що на принцип максимізації вигоди руйнівно діють ефект насиченості і особливості колективної дії і впливу. Головним об’єктом, що вивчається сучасними економічними психологами у прийнятті рішень, є особистісні особливості, які досліджуються в когнітивній парадигмі.
Підприємництво є багатоаспектним соціально-психологічним явищем, що охоплює сферу суспільних, міжгрупових, внутрішньогрупових відносин і пов’язане з діяльністю спільнот і окремої особистості. Визначальні риси підприємницької діяльності, спрямованої на отримання прибутку як головної мети, це – самостійність, відповідальність, невизначеність, ризикованість, творчість, новаторство, ініціативність. Сукупність цих рис виражається в понятті підприємливість. Підприємництво – це діяльність людей, наділених здатністю до підприємливості, і які належать до соціальної групи підприємців. Підприємництво – це також процеси організації підприємницької діяльності відповідно до потреб суспільства.
Психологія грошей – одна з найактуальніших тем економічної психології. Дослідження виявили, що ставлення людини до грошей обумовлюється особистісними особливостями, статтю, віком, а також соціально-культурним оточенням, економічним статусом. З’ясовано, що люди довше зберігають здоров’я, залишаються психічно урівноваженими і фізично міцними, якщо не відмовляють собі у задоволенні витрачати гроші. У людей, які відмовляють собі у всьому, нижчі показники в особистих фінансових досягненнях, песимістичність.
Психологічні особливості ставлення до грошей виявляються в структурі витрат, заощадженні коштів, в почуттях до бідних і багатих, в проблемах зрівняльного розподілу. Соціокультурні відмінності, обумовлені економічними факторами, виявляються в сфері негативних емоцій – провини, тривоги, напруги, дискомфорту, які виникають при втраті контролю свого фінансового становища. З’являються перші економіко-психологічні дослідження „грошової” типології особистості. Гроші є важливим компонентом економічної соціалізації. Відчуття себе бідним чи багатим здійснює вплив на психічні якості та особистісні особливості людини, на формування її спрямованості і професійного вибору.
Уявлення про багатство і бідність пов’язане з уявленнями про соціальну нерівність. Соціальна стратифікація відтворює себе через повторення різних практик споживання і стилів життя, через інтерналізацію асоційованих систем цінностей і способів категоризації соціального світу. Рівень володіння матеріальними благами використовується спочатку для визначення соціально-економічного статусу індивідів, а потім для визначення їх особистісних якостей згідно з цим статусом. Символічні функції об’єктів володіння розглядаються з точки зору підтримки особистісної ідентичності: вони включають особисту історію, ідеальний образ себе, значимих інших, самовираження.
Економічна соціалізація є однією з багатьох проблем економічної психології. Вона визначається як процес входження індивіда в економічну реальність завдяки формуванню економічної свідомості, засвоєнню ролей, норм, навичок і цінностей економічної поведінки. Економічна соціалізація досліджується в онтогенетичному аспекті як стадійний процес розвитку людини. Дослідників цікавлять такі питання: з якого віку починається економічна соціалізація, в чому полягають особливості кожної вікової стадії цього процесу і які фактори в ньому домінують? Більшість досліджень економічної соціалізації, які здійснюються в онтогенетичному аспекті, застосовують стадійну теорію Піаже. Описання стадій будується на співвідношенні когнітивного, поведінкового і афективного компонентів економічної соціалізації. Системоутворюючим елементом у системі компонентів, які визначають процес економічної соціалізації на всіх його стадіях, вважаються гроші. Окрім досліджень економічної соціалізації, які спираються на традиції аналізу особистості в онтогенетичному аспекті, так би мовити, в горизонтальному зрізі, не менш важливими є дослідження цього процесу у вертикальному зрізі, тобто розгляд його як міжпоколінського процесу. Такий підхід актуальний для нашого суспільства, економіка якого динамічно перебудовується. Проблема в тому, що в безпосередній міжпоколінній взаємодії (в одній сім’ї) опинились представники різних поколінь, які дотримуються протилежних економічних установок. Процес економічної соціалізації відбувається у важкій, кризовій формі і відбивається на функціонуванні свідомості кожної вікової когорти та їх взаємодії.
стор.51